Нагороди Гетьмана України Павла Петровича Скоропадського

Нагороди Гетьмана України Павла Петровича Скоропадського

14 червня 1998 року Олена Павлівна Отт-Скоропадська – молодша донька гетьмана України Павла Петровича Скоропадського (1918 р.) урочисто відкрила експозицію Центрального  музею Збройних Сил України (нині Національного військово-історичного музею України)– «Збройні Сили України: витоки 1917-1991 рр.». Напередодні вона передала до музею дві нагороди свого батька: орден Святого Георгія IV ступеня і «Орден Червоного Орла» на широкій жовтій стрічці з чотирма білими смугами, зірку дордена, значок ордена та «Полный послужной список Свиты Его Величества Генерал-майора Павла Петровича Скоропадского».

За час перебування на військовій службі Павло Петрович нагороджувався Золотою Георгіївською зброєю «і всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня включно».

Під час бойових дій проти японських військ на Далекому Сході дисциплінований і хоробрий офіцер був представлений до нагородження орденом Св. Володимира IV ступеня з мечами й бантом, а згодом за вміле командування 5 сотнею 2-го Читинського козацького полку Забайкальського козацького війська в бою та «особисту хоробрість був удостоєний золотої Георгіївської зброї».

Після закінчення війни на Далекому Сході, у грудні 1905 р., імператор Микола ІІ підвищує Павла Петровича у званні до полковника і призначає своїм флігель-адю’тантом.

З початком Першої світової війни генерал Скоропадський зі своїм полком перебуває на передових позиціях і бере активну участь у бойових діях. У серпні 1914 р. Павло Скоропадський за вміле командування кавалерійським полком, який героїчно бився з ворогами під Краупішкеном і захопив частину ворожих позицій, та особисту мужність і хоробрість був нагороджений орденом Св. Георгія IV ступеня.  

Орден святого великомученика і переможця Георгія засновано Катериною ІІ у 1769 р. Мав 4 ступені (1-ша і 2-га з зіркою) і девіз «За службу и храбрость». Знак ордену – золотий хрест, покритий білою емаллю; зірка до ордену чотирикутна, теж золота. Стрічка ордену з трьома чорними і двома жовтими повздовжніми смугами, що чергуються. Призначався лише для нагородження офіцерів і генералів за військові заслуги.  До 1855 року орденом нагороджувались також офіцери за багаторічну бездоганну службу (25 років) або за участь у 18 – 20 морських кампаніях. У 1807 р. був заснований знак відрізнення цього військового ордену, яким нагороджувались за доблесть у битвах рядові і підстаршини. Знак являв собою срібний хрест, що носився на георгіївській стрічці. На початку він мав одну ступінь; у 1856 р. був поділений на чотири ступені: 1-ша і 2-га – золоті хрести, 3-тя і 4-та – срібні. З 1913 р. іменувався Георгіївським хрестом.