Книжка Ярослава Тинченка
  • опубліковано 2018-04-27

Книжка Ярослава Тинченка "Українська весна на Донбасі, 1918"

Весна 1918 року була яскравою подією в історії України. Добровольці, які об`єднались навколо Центральної Ради, згуртувались у кілька потужних військових з`єднань, і швидко звільняли батьківщину від більшовицьких загонів. До цього процесу на боці України долучились Німеччина та Австро-Угорщина.

Представникам цих країн було мало того, що 9-го лютого 1918 року вони уклали з Центральною Радою Берестейський мир. Україні було нав’язано «союзні війська» – понад 300-тисячну німецьку та австро-угорську армію. Вона незабаром скористалась плодами перемог українських військ, скинувши Центральну Раду та привівши на її місце гетьмана П. Скоропадського, якого обмежили у своїх можливостях.

Про події весни 1918 року написано порівняно небагато. Однак, збереглись унікальні автентичні тексти того часу, в яких докладно описано хід звільнення України.

Передусім, це офіційні звіти старшини Генерального штабу Армії УНР, який підписався лише ініціалами «В.А.»:

а) Позбавлення від більшовиків на Правобережній Україні,

б) Операції на Лівобережній Україні.

Ці звіти були надруковані у «Військово-науковому вістнику Генерального Штабу» у 1918 році – офіційному виданні військового відомства УНР. Пізніше ці тексти були запозичені іншим автором – Б.Монкевичем, та використані у праці «Похід Болбочана на Крим».

Друге джерело – спогади генерала Армії УНР Володимира Сікевича, який навесні 1918 року був командиром 3-го Гайдамацького полку та начальником Слов`янської групи українських військ. Корінний киянин, полковник російської армії, В.Сікевич помер у 1952 році у м. Торонто (Канада). У 1940-і рр. маленьким накладом була опублікована низка невеличких книжок В.Сікевича, в яких вміщено оповідання з різних часів його життя. З цих книжок ми взяли лише ті спогади, які стосуються визволення Лівобережної України від більшовиків.

Обидва джерела написані оригінальною українською мовою, яка вживалась у 1918 році. Зокрема, В.Сікевич скрізь використовує слово «жид» (або «пан жид») – загальновживаний синонім слова «єврей», який не мав у той час образливого сенсу.

У джерелах є деякі історичні неточності, щодо яких зроблено пояснення у коментарях.

Відкриває збірник стаття про Окрему Запорізьку дивізію, написана на підставі архівних та інших джерел.

_쪠 ᭠_1918-5.pdf