28 серпня у Національному військово-історичному музеї України відкрилась виставка "Партизани з околиць міста Паневежис (Литва): 1945-1953", спільний проект музею, Художньої галереї міста Паневежис (Литва) та Національної спілки фотохудожників України. У відкритті прийняв участь куратор виставки, фотограф Станісловас Богданавічус. Матеріал про подію опублікувало литовське видання Sekundė. Нижче приводимо скорочену версію статті українською:
"Тридцять років тому у лабораторії фотографа С. Богданавічуса з'явився незнайомець. Він пояснив, що є дослідником історії литовського руху опору, має автентичні партизанські фотоархіви та хоче передати їх Станісловасу. Художник пам'ятає свою тривогу з цього приводу: він почав питати, чому незнайомець вирішив передати архів саме йому, а не іншому фотографу. Коли він почув відповіть, що С.Богданавічус не був близьким до інших, хто займається відновленням негативів, то отримав знамення. Художник пригадує: про архів, відкритий ним у 1988 році, він змушений був мовчати, адже за зберігання таких речей у СРСР ув'язнювали, катували і, навіть, страчували. Вільніше він зміг дихати лише за пару років.
...
Для того, щоб перенести зображення з пошкоджених негативів на фотопапір, художнику знадобилась майстерність ювеліра. "Негативи були зіпсовані, вони руйнувались прямо у моїх руках. Я намагався фотографувати їх у розмірі листівок, щоб усі залишились. Зрозумівши, що потрапило до моїх рук, я зробив великоформатну виставку, цілком таємну, і лише пізніше розповів про свою роботу, - згадує Станісловас Богданавічус - на щастя не усі негативи були серйозно пошкоджені, деяки з них були сухими, ніби їх створили вчора". Протягом своєї роботи фотограф отримав багато негативних відгуків, але продовжував: тема його надзвичайно захопила, він оприлюднив багато деталей, місць, імен, прізвищ, дат. Це обурило окремих представників громади, але це не зупинило ідею демонстрації "партизан".
...
У 2017 році Станісловас Богданавічус, взявши участь у роботі міжнародної фотографічної конференції в Укмерзі, спілкувався про виставку з фотохудожниками з Польщі, Литви, України. Особливо роботою фотографа були захоплені українці. Вони дуже хотіли показати виставку усім зацікавленим у своїй країні. Пообіцявши зробити це, Станісловас Богданавічус дотримав свого слова. Скоро були зав'язані стосунки з Національною спілкою фотохудожників України та Національним військово-історичним музеєм України: саме ці інституції посприяли відкриттю виставки у Києві 28.08. Е.Жукаускас, директор міської галереї Паневежиса, відмітив, що "виставка в Україні, ініційована фотографом і галереєю є чудовою можливістю не тільки розповісти українцям про литовський рух опору, а і переосмислити один з найважливіших періодів в її історії"