- опубліковано 2023-03-21
- Новини
Сьогодні виповнюється 150 років від народження Якова Гандзюка – генерала, що загинув за Україну нескореним.
Син відставного артилериста з села нинішньої Вінницької області, Яків Григорович почав службу рядовим Російської імператорської армії, а закінчив отаманом УНР. Відзначався особистою хоробрістю, був декілька разів поранений. Відмінно стріляв з револьвера, і 1911 року виграв імператорський приз. Пройшовши російсько-японську та Першу світову війни, на час розвалу імперії генерал-майор Гандзюк командував піхотною дивізією. 1917 року вона увійшла до складу 1-го Українського корпусу під командуванням Павла Скоропадського.
Після відставки Скоропадського Гандзюк став отаманом корпусу, що захищав Київ від більшовиків з південно-західного напрямку, утримуючи залізничні вузли у Рівному, Здолбунові та Шепетівці. Там ворог не пройшов. Натомість 8 лютого 1918 року армія Муравйова вломилася до Києва з півночі. Уряд УНР евакуювався так швидко, що не встиг нічого повідомити своїм військам.
Наступного дня Гандзюк приїхав разом з офіцерами свого штабу до столиці, щоб отримати вказівки військового міністра. На в’їзді вони були захоплені балтійськими моряками. Гандзюк відмовився від пропозиції Муравйова перейти на службу до більшовиків і першим вийшов на розстріл.
2020 року почесну назву на честь Якова Гандзюка отримала 59-та окрема мотопіхотна бригада ЗСУ. На її нарукавній відзнаці розміщено три срібні шеврони, що за часів УНР позначали отамана корпусу.