Цього року парад на честь Дня Незалежності був приурочений до 100-ліття проголошення Української Народної Республіки. У зв`язку з цим парад відкривали репліки двох бойових прапорів Української Народної Республіки:
1-го Українського козацького полку ім. Б.Хмельницького (1917 року) та 3-ї Залізної дивізії Армії УНР (1920 року). Оригінальний прапор 3-ї Залізної дивізії зберігається у нашому музеї. Від початку планувалось, що саме оригінальний прапор буде використаний на параді. Але, зважаючи на його вік, було прийнято рішення не ризикувати цією надцінною реліквією та виконати копію.
Репліки обох прапорів виконані під керівництвом заступника директора Національного військово-історичного музею України Я.Тинченка. Репліка прапора полку ім. Б.Хмельницького була виготовлена за описами та фотографіями у 2001 р. за кошти видавництва "Темпора". Цей прапор разом з іншими експонатами та фотографіями експонувався на організованій "Темпорою" виставці "За нашу і вашу свободу", яка впродовж двох років експонувалась у військових музеях Литви, Латвії та Польщі. Пізніше прапор був переданий на тимчасове зберігання у Музей Української Революції у Будинку Вчителя у м. Київ. Незадовго до параду прапор був забраний та відремонтований.
Репліка прапора 3-ї Залізної дивізії була виготовлена буквально напередодні параду. Для цього було ретельно підібрано натуральний атлас, шовк, а також – об`ємний металізований галун та бахрому – саме такі матеріали, з яких виготовлений оригінальний прапор.
Репліки обох прапорів віднині зберігатимуться у Національному військово-історичному музею України та використовуватимуться під час державних свят, урочистостей та інших військово-історичних заходів. Крім того, ми маємо певну причетність до пошиву 50 комплектів уніформи прапороносців Президентського полку. Ці мундири пошиті за зразком уніформи Сердюцької дивізії гетьмана П. Скоропадського 1918 року. Автор проекту та керівник пошиву – Олекса Руденко. Проте цей проект має вже 25-літню історію. Він народився у 1992 р., коли нинішній заступник директора НВІМУ Я.Тинченко виявив в архівах малюнки уніформи гетьманських сердюків та передав їх Олексі Руденку. Ці проекти розглядались Міністерством Оборони України ще у 1990-і рр., але до їх реалізації дійшло лише зараз.