• опубліковано 2020-09-25

Міжнародна відеоконференція «Боєприпаси затоплені в морі»

16-17 вересня 2020 р. пройшла міжнародна відеоконференція організована “JPI Oceans Joint Action” (ЄС). Від України організаторами і учасниками конференції були Міністерство освіти та науки України та Міністерство оборони України в особі філії Національного військово-історичного музею України – Центрального військово-морського музею України (завідуючий Воронов С.О.). Тема конференції: надзвичайно важливе для України питання – затонулі в морі звичайні та хімічні боєприпаси.

Боєприпаси, затонулі в морі під час або після війни, являють собою значну проблему для оточуючого середовища і безпеки багатьох європейських країн. Хімічні і звичайні боєприпаси часів Першої і Другої світових війн в агресивному морському середовищі руйнуються, і виникає небезпека витоку токсичних з’єднань. Місцезнаходження і стан затонулих боєприпасів частіше всього невідомі. В той же час зростає потреба в використанні прибережних територій в рекреаційних, житлових в промислових цілях. Це призводить до збільшення числа проблем, пов’язаних з соціальними і екологічними ризиками. В 2015 р. “JPI Oceans” ініціювала спільну акцію по темі «Боєприпаси в морі» для полегшення координації досліджень і обміну знаннями між європейськими країнами. До програми приєдналися 12 країн ЄС. Дії в основному направлені на наукові і технологічні аспекти, які можуть сприяти пошуку рішень на рівні ЄС, включаючи обмін досвідом і залучення відповідних зацікавлених сторін до процесу. Були розглянуті приорітети кінцевих користувачів і національні пропозиції. Налагоджено постійну взаємодію з представниками Європейської Комісії і Парламенту, а також між національними експертами і операторами. В 2019 р. підготовлено «Оперативну пропозицію і рекомендації для “JPI Ocean” відносно подальших дій» для визначення приоритетів, здійсненості і термінів проведення заходів. Цей документ є основою для обов’язків і майбутніх разробок, дозволяючи приєднатися багатьом країнам з різними можливостями і інтересами. Фундаментальні проблеми для управління ризиками з затонулими боєприпасами для громадськості і оточуючого середовища були визначені і сформульовані в рамках наступних напрямків:

1. Управлінняситуацією з затонулимибоєприпасами. 
2. Картографування іоцінкастану затонулих боєприпасів. 
3. Екологічніітоксикологічні ризики від затонулих боєприпасів. 
4. Способиутилізації.

В останні роки проблема затонулих боєприпасів отримала велике визнання на політичному рівні і структурувала діалог між дослідниками і операторами. Багато дослідницьких груп, які приймали участь в роботі “JPI Oceans”, отримали засоби в рамках проектів, які фінансуються Європейською комісією, і багато інших країн також запустили національні спеціальні програми по затонулим боєприпасам. Європейська комісія оголосила про програму “EMFF” (Європейський фонд морського судноплавства і риболовства). Багато организацій приймають участь проектах: “Boost Applied Munition Detection through Smart data inTegration and AI workflows” (“BASTA”), “Ex-situ”, “ExPloTect”, “ERANET Martera”. Правлінням “JPI Oceans” прийняте рішення офіційно структурувати цей діалог через так званий «Центр знань», тобто мережу експертів, які можуть вполивати на рішення і політику ЄС через технології і методології.

Доповідь Центрального військово-морського музею України (завідуючий Воронов С.О.) містила три розділи:

- аналітичну довідку що до проблем і ризиків пов’язаних з затонулими боєприпасами і мінною небезпекою для суспільства і оточуючого середовища в акваторії Чорноморо-азовського басейну в водах України.

- аналітичну довідку що до проблем і ризиків пов’язаних з допливом на затонулих плавзасобах в акваторії Чорноморо-азовського басейну в водах України. /інформація що до вірогідного екологічного лиха яке може статися в Чорному морі на протязі 2021-2025 рр./.

- аналітичну довідку що до проблем і ризиків пов’язаних з хімічними боєприпасами з бойовими отруйними речовинами затопленими в в акваторії Чорноморо-азовського басейну в водах України.

Коротка презентація доповіді.

На 2020 р. лише вузькому колу істориків відомо що біля 2 тисяч військових кораблів і цивільних суден, які затонули під час Першої і Другої cвітових війн, лежать на дні в територіальних і економічних водах України. Вони розташовані на грунті Чорного і Азовського морів вздовж важливих транспортних шляхів, в бухтах і затоках поблизу від великих портових міст, і є дуже серйозною небезпекою для оточуючого середовища. Якщо не сьогодні, то вже завтра вони можуть стати реальною загрозою.

За географічним поділом в акваторії Чорного моря знаходяться 1692 об’єкти, в Азовському морі 161 об’єкт, в акваторії р. Дніпро та Дніпровської водної системи - 106 об’єктів, в р. Дунай та Дунайській водній системі - 109 об’єктів.

За історичним поділом 37 об’єктів належать до періоду після Другої світової війни, 1595 об’єктів - Другої світової війни, 55 об’єктів до часів Громадянська війна в СРСР, 31 об’єкт до Першої світової війни. Серед об’єктів - 113 одиниць це військово-повітряна техніка, 8 одиниць - бронетанкова техніка. 

На 2020 р на державному обліку в Північному Причорномор’ї 91 затонуле судно в Миколаївській області, 86 в Херсонській області, 208 в Одеській області які мають на борту вибухонебезпечні предмети.

Згідно з архівними даними ЦВММУ за час бойових дій на Чорноморському театрі ВМФ СРСР виставив з оборонними і наступальними цілями 11527 якірних, донних мін і мінних захисників. Крігсмаріне Німеччини поставив в водах Чорного моря 8468 різних типів мін і мінних захисників. Таким чином, всього на Чорному і Азовському морях обома воюючими сторонами було поставлено 19 995 мін і мінних захисників.    

Починаючи з 2010 р. корпуси затонулих під час Другої світової війни суден, під дією агресивного морського середовища, практично по всій планеті, втратили можливість утримувати нафтопродукти, і розпочалося їх активне надходження в моря і океани.

Головною проблемою в питанні забруднення моря затонулими кораблями є корозія. Це значить, що багато залишків кораблів що лежать на дні моря, знаходяться вже зараз (або будуть знаходитися самим найближчим часом) в критичному стані. Через 10-20 років корозія роз’їсть сталеві листи обшивки, і тоді тисячі тон пального попадуть в морську воду. Тобто, цим потрібно серйозно займатися вже зараз, інакше екологічна катастрофа неминуча.

За оцінкам спеціалістів, хімічні боєприпаси з бойовими отруйними речовинами іпритом і люізитом, затоплені в часи СРСР в прибережних водах Херсонської і Миколаївської областей, зокрема в акваторії острова Тендрівська коса і півострова Кінбурнський, із-за корозії металу можуть вдарити по узбережжю в любий час. 80% всієї затопленої хімічної зброї – це бомби, снаряди і міни. У них достатньо товстостінні металеві оболонки. За оцінками військових спеціалістів, швидкість наскрізної корозії оболонок авіабомб може різнитися в межах від 13 до 80 років, артилерійських снарядів і мін – 22 – 150 років. На сьогодні їх стан не відомий. Ця проблема має відношення до всіх країн Чорноморського регіону. І вирішити її можна лише спільно.

музей події філії зброя військова історія