Шолом типу ІІ за класифікацією А. Кірпічнікова. Шолом сфероконічної форми, складається з чотирьох залізних пластин (сегментів), з'єднаних між собою заклепками. Передня та задня пластини накладені поверх бічних, пластини обтягнуті позолоченим мідним листом та стягнуті внизу залізним обручем з рядом петель для кріплення бармиці (кольчужного захисту голови та шиї). На бічних пластинах прикріплені квадратні бляшки (умбони) з виступами для захисту бармиці. Шолом має трубчасте навершя, що могло служити для кріплення плюмажа. На передньому сегменті шолома присутня залізна прикраса у вигляді тризуба.
Шоломи такого типу існували у Х-ХІІІ ст., витіснивши собою шоломи норманського типу, оскільки забезпечували кращий захист від ударів зверху завдяки своїй сфероконічній формі. Згідно із загальноприйнятою теорією, шоломи цього типу виникли на території Київської Русі в Х ст. під східним впливом і звідси поширилися на Східну Європу. Свою назву отримали у зв'язку з тим, що найбільш ранні шоломи цього типу було знайдено в курганах Х ст. на території Чернігова - Чорна Могила та Гульбище в 1872-1873 рр.